тиць

Mon, 09 Nov 2009 21:34:16 GMT

сьогодні день народження одного сонячного, риженького і позитивного чуда) нехай їй все буде так, як вона сама зліпить)
вона давно вже хотіла залізти в жж тіки от якось руки не доходять)

про звички

Mon, 09 Nov 2009 20:30:54 GMT

якось так є, що якісь речі ми робимо підсвідомо
капітан очевидність підказує, що це звичка)
є звички повторювати якісь слова-паразити(ті самі "блін","доу" і "лол")

є звички називати якихось людей не по імені, якимись дурацькими(або недуже) кличками, як от дорогого друзяку воку - клюквою:Р, інколитакі клички настількивходять в звичку, що забуваєш справжнє ім*я. давніше познайомилась з хлопакою, якого всі звали Апєтіком. я якось вирішила запитатись чого його так звуть... його друзі не памятали звідки та кличка пішла і питання як його справді звати кинуло в ступор десь так на 30 секунд)

теж є звички відчувати до певних людей певні емоції... є таке щось...

а ось звичка вітатись з певною людиною по-особливому) у мене з dali_bude довгий час існувала звичка при привітанні давати п*ять а після того відводити руку назад стиснуту в формі "супер" із звуком "чшшш"...незнаю, колито створилось, але для мене то бувяк ритуал цілий привітатися з далі_буде... інколи дивуюсь, як він то терпів)

моїх ще парочка звичок
коли я дивлюсь фільм, я завжди маю чимось зайняти руці. полюбе цемає бути або солодке, якесь насіння, глазуровані пластівці або подушка, яку можна буде помняцькати)

коли виходжу з дому, то завжди обмацаю кишеньку джинсів чиє мобілка, кишеньку в сумці чи є ключі і гаманець, де мають бути мінімальні гроші

коли щось роблю на кухні завжди фоном має бути дибілізатор(телевізор), або хтось, хто буде забивати ефір, тириндючи)

звичка вірити про хороше майбутнє, коли ввечері переді мною ліхтарі засвічуються... і навпаки, коли гаснуть, знач нехороший буде тиждень

звичка морщитися при виді якогось напису або номера маршрутки, але це швидше не звичка а потреба, бо у мене жахливй зір.

звичка дякувати мамці, якщо вона мені зробить поїсти)я жахливо інколи лінива)

звичка першийм сайтом який відвідую при змозі доступу до нету це укр.нет, там можна побачити чи багато людей заблукало в моєму жж)

звичка малювати на полях зошита під час лекцій всяку фігню

коли дивлюсь виставу, завжди перші 20 хвилин намагаюсь зрозуміти про що йдеться, потім здаюсь, засинаю щена 20хв, потім висипляюсь і нормально додивляюсь виставу(перевірено гоголь фестом)

останнім часом з*явилась звичка лягати спати в махрових шкарпетках. меніможе бути навіть гаряче, але у ноги завжди холодно(

звичка снідати біля компа

звчичка постійно перевіряти стан рахунку на мобілці, навіть знаючи, що так немає грошей я очікую чуда)

є ще купа, але щось зараз незгадаю)

а які у вас є звички?

мабуть бородате, проте)

Mon, 09 Nov 2009 19:39:02 GMT

про стилі записів жж
стибрино в voka90

Ось 10 найпоширеніших види жж:

1. Щоденний Лаконічний

Цієї ночі кішка в надцятий раз напаскудила під диван. Довелося вставати і прибирати. Природно, я не виспався: на сніданок засмажили собі йогурт; на роботі зі злості розбив ксерокс, який відмовлявся працювати - виявилося, це був сканер; замість коханки зателефонував шефу і п'ять хвилин умовляв його на інтимну ніч з шампанським при свічках. Коли я збагнув, кому дзвоню, він вже майже погодився. Прийшов ввечері додому і замкнув кішку в пральній машині - нехай сидить і думає над своєю поведінкою. Поки вона думає, поспішаю написати про це у своєму блозі.

2. Літературний

Годинник за стіною глухо пробили четверту годину ночі. Поповський крізь сон почув щось скребуть звуки. "Кішка!" - Пораненої птахом заметалася думка в його запаленому мозку. Він схопився з ліжка і підбіг до дивана. Так і є - звуки чулися саме з-під нього! Поповський відсунув диван і з криком "Ні!" став осідати на підлогу. Його кішка Вафля закінчувала закопувати свій злочин. А це означає, що завтра відбудеться щось жахливе! Буде засмажений до чорної кірки весь йогурт в будинку, зламаний сканер, а шеф напроситься на інтимну ніч з шампанським при свічках. Це було прокляттям роду Поповських з тих пір, як засновник роду Феофілакт Поповський замкнув кішку в пральній машині. Кішка прокляла всіх нащадків Феофілакта, але прийшов час зруйнувати страшне прокляття!

3. Політичний
За результатами незалежних опитувань, близько 87% всіх кішок країни вважають за краще гадить під диван. Це розходиться з офіційними даними уряду, в яких наводиться цифра 13%. Представники ОБСЄ вже заявили про порушення прав кішок в нашій країні і закликали світову спільноту засудити випадки замикання кішок в пральній машині. У відповідь МЗС країни заборонив ввезення іноземного йогурту "Котрий погано смажиться" і сканерів "Які нічого не ксерокопіюють". Крім того, з країни було вислано представник благодійного фонду "Шефи за інтимну ніч з шампанським при свічках" - в нього закінчилася віза. За повідомленнями інформаційних агентств.

4. Ссилковий

Вітаю всіх! Як завжди, в новому випуску мого блогу купа класних посилань, якими я з радістю поділюся з вами:

pikchurezy.org/img/cats/ghjsd94.jpg - кішка паскудить під диван. Будете ржати так само, як і я! :)

yogurt.info - дуже професійний сайт, на якому представлені тести різних марок йогуртів на сумісність з усіма сковорідками світу. Наприклад, тільки там я дізнався, що йогурт "Діньдон" найкраще смажиться на сковорідках фірми zapter.

scanallyousee.com - величезний архів відсканованих зображень. Можна знайти все що завгодно! Я там знайшов свого шефа, повністю відсканованого в інтимній обстановці з шампанським при свічках.

rotateyourhead.net / funny / washmachine.avi - хтось запхав кішку в пральну машину і простірнул її, а ще зняв все це на відео! Обов'язково дивимося!

5. Сінемфільский Рецензійниий

Учора сходили на новий трилер "Смажений Йогурт", який посилено піариться на всіх телеканалах. Поспішаю поділитися враженнями. Сюжет вторинний, як майже все в цьому фільмі. Зав'язка така - кішка вночі паскудить під диван, що є останньою краплею, що переповнила чашу терпіння її господаря, і він засовує кішку в пральну машину. Щось подібне ми вже могли бачити у фільмі "Шеф, шампанське, дві свічки", тільки там замість кішки газонокосарка, а замість пральної машини - директор піонертабору. Погодьтеся, останній варіант більш оригінальний. Дивні сцени сканерів повстання під проводом ксерокса взагалі не хочу коментувати - бред сивої кобили. Шкодую про даремно витрачені гроші і часу.

6. Мазохістсько ексгібіціоністський

Так мені і треба. Господи, як же мені погано. Хочеться вити та битися головою об стіну. Хоча ... а толку-то? .. Все одно ВІН не прочитає ЦЕ. А якщо і прочитає, то не подасть виду. Да ... Так! Так! Так! Я знову напаскудив під диван. Але ж скільки разів я обіцяла собі ... Та що там собі, багатьом обіцяла ... Друзям ... Як вони ще мені довіряють? Сиділа замкнутою в пральній машині. Багато думала. Запах смаженого йогурту наводив на похмурі думки про сканерах. ВІН прийшов ввечері злий, від НЬОГО пахло шампанським і свічками. Так мені і треба.

7. Ніпрошо Філософський

Сиджу на роботі. Робити зовсім нічого. Ось я і подумав, що господарі роблять з кішками, які постійно гадять під диван? Я б їх замикав у пральній машині. А ще цікаво, що буде, якщо посмажити йогурт? А відсканувати? Все, закруглятися, у нас сьогодні корпоративна вечірка - шеф, шампанське, може бути, навіть інтим. Чекаю ваших коментарів з тих важливих питань, які я підняв в цьому повідомленні.

8. ПАдОнкАвЫй

Неновишу кашакофф, душить их фсех не пиридушить. ГадЯт пад дефаны и ни исвиняюцца. Хуше кашаков толька жариный егурт - вот эта знатнайа гадасць. У миня дажы есць он атсканираваны - любуЙтесь. Или эта как маего шефффа сташнила? Нажрались мы с ним тада знатна шампунем. А кашаков мачить палюбому нада! В стиральнай мАшыне!

9. Софтовий

Останнім часом з'явилося багато цікавих програм, які суттєво полегшують роботу за комп'ютером і скрашують ваше дозвілля. По-перше, оновилася до третьої версії програма для сканування yogurt grill. З нових можливостей варто відзначити підтримку сковорідок фірми zepter. По-друге, нарешті, з'явився фінальний реліз довго очікуваної іграшки "Кішки". Мене ця гра викинула з реальності на два дні. Сенс гри - ви граєте за кішку і повинні напаскудити під якомога більшою кількістю диванів. Завдання ускладнюється наявністю господаря, пральних машин, шефа, шампанського та свічок.

10. Фотографіческій

"Містичний Барабан". Фотографував на світанку затемненої діафрагмою, iso - 400, витримка - 2 мілісекунди, без спалаху. Об'єктом була пральна машина зсередини. Там всю ніч просиділа кішка. Її шерсть надала знімку загадковість і таємничість.

"Долоню Долі". Відсканував власну руку, після чого обробив зображення в фотошопе. Для додання почуття "неминучості майбутнього" вимазав пальці на руці підгорілим йогуртом. По-моєму, дуже концептуально.

"Шеф". Композиційний знімок. Склав з пляшки шампанського, свічок та ксерокса щось бюрократичне.

"Диван". Просто диван у моїй кімнаті. Чи не становить з себе нічого особливого, якщо не рахувати того, що під нього постійно паскудить кішка. Нагадування нащадкам.

Копіпаст + переклад з http://www.liveinternet.ru/users/1441661/post33636255/

А ви до якого себе ідентифікуєте?)

Sun, 08 Nov 2009 23:00:10 GMT

від навахо

1. сам-на-сам чи посередники?
2. спати на спині чи калачиком?
3. лелека чи яструб?
4. шукати - це "знайти" чи "брати участь"

1. САМ НА САМ. лише і тільки. ніяких посередників. навіть переписку по нету інколи вважаю посередництвом, люблю відкриті розмови

2. спочатку калачиком, щоб зігрітись і придумати собі відчуття наче у чиїхось обіймах, а до ранку я зігріваюсь і почуваю себе затишно і самодостатньо)

3. яструб, але то лише останнім часом

4. друге, полюбе. приймати участь. головне не кінцева точка а процес досягнення її)

моб

Sun, 08 Nov 2009 19:05:19 GMT

правила гри
- залишаєте коментар "я готовий";
- відповідаєте на 4 поставлених питання;
- відповіді розміщуєте у себе.
1.Місто чи село?
2. Читати чи писати?
3. «Я» чи «інші»?
4. Затишок чи неспокій?

питаннячка від petro_o
1. Жовте листя чи проліски?
2. Перлинка чи павучок?
3. Сонце чи Місяць?
4. Правда-матка як є чи «коректне» мовчання?

1. полюбому проліски. не моє та осінь, я весну люблю. але не ту, що пізня зима, ~~коли видно,хто де насрав~~, а ту, коли все починає цвісти, коли взуваєш легше взуття, коли нарешті можна закинути глибоко в шафу зимовий плащ, коли у просторі витає "нове")

2. мабуть швидше перлинка. не бриджусь я їх, навпаки колись шугала коліжанку ними, але все ж мої есетичні смаки потребують гладкості форм)

3. сонце. улюблені ранки це тоді, коли прокидаєшся від сонячних променів, які вже лоскочуть по лиці. а ще я певнимчином, як сонячнабатарея - якщо довго не бачитиму сонця, то зов*яну

4. правда-матка. ще два місяці тому відповіла б "мовчання". але то мовчання лиш заганяє у куток закидуючи смердючими шкарпетками... до гузни мовчання.. вже намовчалася..

Sun, 08 Nov 2009 18:44:14 GMT

вах)
та, життя змінюється, однозначно
я чось фотки не можу залити в контакт(
того закину так, бо то LJ заливатора ще не привикла

фотка була зроблена позавчора, але поскільки нет висів а настрій не змінився..))

пліз хелп, тре вашої думки

які є основні характеристики вертепу, щоб він вам сподобався?
динамічність?
релегійна відповідність?
сучасність?
строгість-порядність?
співочість?
гумористичність?
величність?

фотка з цього різдва

(500) Days of Summer (2009)

Sat, 07 Nov 2009 15:53:13 GMT

за наводку дяк lviv_spirit

шик
неочікувано
до останньої хвилини думала, що буде хепі енд

ОЛЕКСАНДР ВІТЕР ЯК СТАТИ СПРАВЖНІМ БЕГЕМОТОМ МУЗИЧНА КАЗКА

Sat, 07 Nov 2009 09:22:14 GMT

ВОВК. Ось ми вовки не можемо прожити без полювання. А без чого не можуть прожити бегемо-ти? Якось ніколи про це не думав.
БЕГЕМОТИК. Так і я не думав. А сьогодні вранці як задумався, як задумався... Ні... Не так. Спершу я заслухався. Ні, не так. Спершу я закапризувався. Потім зарюмсав-ся,
завередувався, а вже після всього того заслухався!
ВОВК. Ну, в тебе і ранок був. І кого ж ти заслухався?
БЕГЕМОТИК. Тата і маму.
ВОВК. О! Тата треба слухати, бо якщо не слухати він може боляче вкусити за вухо!
БЕГЕМОТИК. Мій тато не кусю-чий. Він гримучий.
ВОВК. Це як? Він що, сильно гримить?
БЕГЕМОТИК. Не гримить, а гри-має. І не сильно, проте часто.
ВОВК. І ти його любиш слухати?
БЕГЕМОТИК. Не люблю, а дово-диться.
ВОВК. Це чому?
БЕГЕМОТИК. Бо якщо не слуха-ти, як гримає тато, доведеться слухати, як гримає мама.
ВОВК. А це гірше?
БЕГЕМОТИК. Це довше. І до того ж, тато гримає цікавіше.
ВОВК. І про що ж гримав уранці твій тато?
БЕГЕМОТИК. Про манну кашу.
ВОВК. Він так її не любить?
БЕГЕМОТИК. Ні, тато її якраз любить. А от я не люблю.
ВОВК. Дивно. Кашу не любиш ти, а гримає тато.

Barfuss

Fri, 06 Nov 2009 23:59:06 GMT

німецьке кіно, якому я ставлю 10 з 10
якраз, як для мене) не таке вже негативне, веселе, наївне, щире...

"Туалет дамский"-сказала девченка и начала вешаться в туалете психиатрической больницы...."

про мрії, або "жизнь налаживається")

Thu, 05 Nov 2009 13:36:27 GMT

УВАГА! УВАГА!
НАРОДДД! мрії ЗДІЙСНЮЮТЬСЯ!

точніш ми їх здійснюєм!
народ Я ВІЛЬНА Я ЩАСЛИВА

я маю можливість здійснити мрію. сестриця ше сміялася, а он чого ти у вуз пішла вчитися))) я маю можливість заробляти співом. вжедва випробування пройшла. їм подобається. Я ЩАСЛИВААААА
за цей рік здійснилось вже чотири наперід заплановані мрії:
- я поступила в універ!!!
- я стала вільною (морально-фізично-духовно, називайте, як хочете)
- я стрибнула з парашутом
- отримала шанс нарешті співати не лише собі у кулачок)

а ще я люблю. дуже сильно. правда ще не знаю кого.

НЕ падайте духом!
НЕ бійтесь рішучих дій!
НЕ бійтесь людей, бо ж не всі погані!
НЕ бійтесь любити, далеко не все закінчується погано
НЕ забудьте трішки любити й себе, бо ж якщо ти себе нелюбиш, то як хтось інший полюбить
НЕ завбувайте про приємні дрібниці
НЕ бійтесь робити іншим приємності!
НЕ НЕ і щераз НЕ зациклюйтесь на принципах!
НЕ забувайте, що інколи потрібно й потерпіти:)
НЕ забувайте, що можуть бути й хепі енди!

одному моєму другу дуж подобалась та фотка, він радив на неї дивитись, коли я десь похнюплюсь... в мене й без того хороший настрій, але все ж спогади хороші. фотка трьорічної давності.

я тоді була справді щасливою)

а які ваші мрії збулись за цей рік?

Shape of my heart

Thu, 05 Nov 2009 10:05:04 GMT

не могла не поділитися
Валентин Лисенко, учасник шоу "Україна має талант" заграв на кобзі Shape of my heart Стінґа
це шикарно
пора прослухати стінга трішки, а то я вже забула який він чарівний

стибрила в fistashok
Насолоджуйтесь:)

завдяки Фісташку, можна скачати цю мелодію ТУТ

City Island

Thu, 05 Nov 2009 09:34:08 GMT

щось типу краси по-американськи тільки набагато світліше і веселше... і хепіенд там помітніший)
трішки розмилили кінець, але враження від фільму не зіпсулось

про очікування

Wed, 04 Nov 2009 20:46:15 GMT

настрій кусючо невнормований
посварилася з друзякою... він думає тільки я його маю терпіти!??? мене теж інколи можна й потерпіти хоч трішки...

наговорила купу всякого зайвого (це вже не лише друзяці)... і це ще я тримала свій язик за зубами... могло бути ще гірше

ідей купу... хочу втілити
перший пункт в плані - вечір спогадів(вечірка-маскарад), потім йде сценарій для старшинського вертепу, відкрита лекція і вечір "не завжди сприйнятної анімації"
тепер залишається лише дочекатися кінця карантину

у вас ніколи не було враження, що 95% нашого часу ми чекаємо?
чекаємо, коли прийде ранок, коли звариться кава, коли приїде маршрутка, коли заткнеться братець-коліжанка-перехожий, коли закінчиться місяць, коли прийде якесь свято, коли висохне волосся, коли подзвонить-напише-згадає "він"("вона"), коли нарешті друг приїде, хлопака "почне рухатись", коли здійсниться мрія....

на рішучі дії і властиво на дію йде 5% нашого часу і простотору в голові... навіть коли ми щось робимо всерівно паралельно чогось чекаємо...закінчення даного часу на завдання, закінчення чаю в пакетиках, закінчення чистих шкарпеток, закінчення дня...

і що поробиш? всерівно доведеться чекати. всерівно. є варіант не думати про час. справді відволікатися на інші речі, на процес, на дію... і тоді лише мізерна частина нас на щось чекатиме... мабуть

чим довше очікуєм тим сильніше терпіння, здаться так вимірюють. і чим довше ти витримаєш компанію чогось дуже нервуючого тебе тим терпеливішим ти стаєш. проблема в тому, що багато людей не вірить, що не обовязково бути або дууууже терпеливим, або дууууже не терпеливим. їм потрібно бути в якійсь крайності.

я з тих людей, які старалися завжди терпіти... інколи мене не вистарчає і я зриваюсь. обертаюсь і йду, обрізую розмову і прощаюсь... і не чекаю відповіді. як мене завжди нервувало, як хтось лишав за собою останнє слово.... мабуть це нікому не подобається в критичних ситуаціях

обожнюю цих створінь. втілення любові і затишку.

очікую чуда...
а ви чого чекаєте?

Tue, 03 Nov 2009 22:02:57 GMT

якщо в тебе це погано закінчилось це ще не означає, що те ж саме чекає й на інших

десь так
весь день крутилось в голові

буває, що після болю приходить надія, яка втілюється в реальність, потім знов реальність розсипається залишаючилиш біль, і так постійно... переходить з одного стану в інший

буває, що надія стає такою реальною, що й не треба тої реальності

буває, що надії нема... а тепер є "та" реальність.. тільки вона вже не потрібна

буває, що приходить довгоочікувана реальність, але вона постійно видозмінюється колихаючись між великим плюсом і великим мінусом

а буває пофіг. є то є. нема то нема.

прогулянка)

Tue, 03 Nov 2009 19:12:09 GMT

нарешті вибралась з хати погуляти і заодно martuha36 виловила)

наша осінь трішки прихворіла, але то дрібниці)

а нам що з того, що позаду все сіре, нехай там і залишається)

на ввесь ліс єдине чорне дерево

протигрипозники

по львівських бруківках)
то з виставки в музеї ідей. сам він не закритий, але кафешку закрили на той довбаний карантин(
але ми нездавалися і пішли в Ч.Б.
заохочувальне канапе) чорний хліб, сало, часник

фраза дня: "Самотність - це тоді, коли навіть life:) не пише" (Мартуха)

Mon, 02 Nov 2009 21:24:18 GMT

настрій з розряду тих, які до мене рідко приходять
якось так приємно

хочеться мати того, кому можна без причини написати, щось типу "привіт, в мене вже закінчились пари, а в тебе що там?", або ж "дуууже скучила, давай побачимся, вже..."
була навіть ситуація, що на мене ображались через те, що я не пишу по десять разів на день.. не питаюсь що там-як там, але з часом, коли захотілось було вже пізно...

хочеться мати кому робити безпричинні подарунки і мати міліон раз прочитані меседжі в памяті мобілки... хочеться мати якусь особливу мелодію на той дзвінок ....жаль, моя мобілка не відтворює звуків тепер...

хочеться мати сторінку в контакті, куди заходиш частіше ніж на свою
хочеться мати тему, про яку зможеш говорити місяцями
хочеться для когось бути найкращою. постійно змінюватись в кращу сторону, слухати всі його поради, навіть якщо вони не завжди будуть слушні, адже для нього можна все..все... і це буде нічим порівняно з тим, що він буде давати тобі... принаймі так здаватиметься
хочеться мати людину, якій не боятимешся сказати ті довбані три попсові слова

я завжди лише вислуховувала таких.... деякий час і сама такою була... але вбільшості часу я на таких дивилась скептично і безнадійно... вони годинами могли тириндіти про те як-коли-що-в якій обстанівці і етсетера... годинами розказувати про те який він ох!, який він ах!, ну просто сплошной ідіал...

на щастя, чи на жаль, я ще не є в тій віковій групі, де вже виходять заміж-одружуються, тому любі стосунки для мене це, або даремна трата часу, бо ж і так доженячки не дойде(та що там до женячки, і пів року не пройде, як розійдуться), або той випадок, коли й женячки не треба, й так ясно шо вони вже надовго разом.

другому варіанту частенько заздрю. адже так калсно, коли вже не треба боятися числівника "сам-адин", тоді він передворюється на "однІ"...і приймає надзвичайно приємного відтінку... "наодинці" - приємнішого відчуття з "ним"("нею") не буває

чесно, співчуваю тим у кого оце "однІ" тривало рік-два-три і тоді обірвалося, по тій чи іншій причині(пройшла любоф, зов*яли помідори), то вже, грець з ним, хороший кавалок часу... втрачати його вапче не хочеться

всім тим, хто давно не отримував квіток:)
в такі сонячні, але морозяні дні хочеться тепла.
просю - трішки літа)

Sat, 31 Oct 2009 10:44:34 GMT

страшно виходити на вулицю... виглядає як в камю "чума"
в більшості ПУСТО.. субота обідня пора...
кожен третій з респіратором або шаликом, намотаним на вуха

в маршрутці тхнуло часником.. здається водій профілактивувався) так, він був без пов*язки.. всі решта дивились на мене косо, бо я ше не натягла шалик на носа

через паро тижнів будуть написи "Проблема вирішена!"

зайшла в продуктовий по жуйки... обидві продавщиці спохопились і бистрячком натягнули на носи шалики... співчуваю їм...
єдине місце, де я сьогодні не бачила марлевих повязок і шаликів була церква.. там люди молилися за інших, а не захищалися від зарази..

відчуття наче в якомусь фільмі про апокаліпсис, чищось типу того
надіюсь, це скоро закінчиться

п.с. http://govorilkin.livejournal.com/141068.html

всім відома на сьогодні тема:)

Fri, 30 Oct 2009 15:31:00 GMT

хоч об стінку стукайся, не очікувала ТАКОЇ реакції)
гуляти не піду, хоч і хочеться... бо всі заходи, куди я збиралась піти, повідміняли.. тра та та.. залишається тільки втекти таки у гори з друзями
три тижні жила з загрипознаним братцем, спілкувалась з загрипозненою одногрупницею... і уявіть собі я ще на ногах(нікому не кажіть)
я навіть не пчихаю, ніякої кашлянини, температури, горла і т.п.

тим хто захворів ЗВИЧАЙНОЮ грипою співчуваю. лікуйтеся і у вас все буде добре. по нету пішла чутка, що ото я джерело зла, який посіяв паніку.. гг) я папулярєн. ЗІк йомайо, хоть б вже не давав посилання на мій жж

тепер мене нет або підгиджує, або френдить)

всім веселого хеловіну)

бідні свинки:(

Fri, 30 Oct 2009 10:59:00 GMT

про сьоднішній джем

Thu, 29 Oct 2009 21:21:17 GMT

не люблю людей, які в залі слухачів корчать з себе музикантів, товчучи чайною ложечкою по чому тільки можна

не люблю ходити на джаз великими компаніями, бо я не відпочиваю а напрягаюсь, не слухаючи при цьому музики

не люблю, коли мене друзяка починає доймати, а-ля "йди на сцену, ти ж можеш і краще..."

не люблю, коли після зіпсованого вечора ти хочеш смитися з цієї обстанівки і тебе питаються "а що ж так рано..."

не люблю, коли в такт музиці перестукують постолі пальцями, не то просто так, нето уявляючи себе гранд піаністами...

не люблю, коли хтось за столиком починає привертати до себе забагато уваги

не люблю, коли мене постійно сунуть, бо всяким місяця мало... та так, що виходить, що я сиджу задом до всього концерту...

знаю, що такнегарно з моєї сторони, але краще б в цей клуб було тяжко вступити, бо тепер там "всяких" ще більше... я хоть мовчу. коли нічого не шарю втому...я просто мовчу.. і вдома собі тихенько починаю продуплюватись..

здеренервувало

а вопщем вечір був не поганий. на концерті почули дану винницьку, ігора гнидина і настю литвинюк... як завжди цікаво і сприйнятно... саксофоніста і бас гітариста я ще не знаю по імені))
коли таки вийшло смитися з вечора файно ще побалакала з остап_львів і мене попустило)
фотокнема, бо фотік лишила вдома
щось в мене почалось таке, що інколи соромно свою мильничку виймати на людях. дуже вона вже несерйозно виглядає.. така маленька, срібненька... ніяких тобі великих об*єктивів, ніяких супермодних спалахів... мильничка.. але я її люблю, інколи вона навіть вижимає щось файне) ось вам трохи літечка)

п.с. знов всі плани крушаться. не падайте духом, той грип стандартна штука.. без паніки) і зновневідомо чинаступні вихідні мені не закладуть "нагальними" справами поза львовом(

:(

Thu, 29 Oct 2009 21:11:04 GMT

Шановні друзі!
Відповідно до Розпорядження міського голови Львова від 29.10.2009 р.
"Про попередження масового розповсюдження грипу і гострих респіраторних інфекцій
серед населення м. Львова"
у місті припиняється проведення організаційно-масових заходів
у навчальних та позашкільних заходах, організація установах і т. п.

Просимо дотримуватись вимог даного Розпорядження.

взято тут: http://novynar.com.ua/tech/88779

це капці... ВСЕ коту під хвіст

1 листопада відміняється...

до річниці Листопадового чину

Wed, 28 Oct 2009 19:24:13 GMT

є й такі, хто й поняття немає, що це таке...:(

Таборове "Легенди осені"

Tue, 27 Oct 2009 19:47:12 GMT

*офтоп - атака ботів!!!
мене додало за сьогодні ЧЕТВЕРО!
я ще не була такою популярною для них)

а тепер про табір
ніхто не очікував, що погода буде НАСТІЛЬКИ шикарна, два дні сонечка, тепло, ми в футболках ходили весь світлий день
коли їхали до славського навколо був туман, і ніхто навіть непідозрював, що вже підходячи до турбази буде дводенне сонечко)

скраю це voka90 хвалиться своєю новенькою фенькою від martuha36)

у ті місця вже залізла осінь між вічнозелені дерева

ось таке сонечко нас гріло весь той коротесенький табір)

це щогла, точніш voka90, який вішає на неї дратву для прапору)

коли побачили потолочений ліс, здивувались... там був якийсь дуже сильний ураган, бо майже кожне дерево мало надламані вершки та гілля

от б всі збирали дрова з такою усмішкою)

девід блейн переслідує нас.. ви ще не бачили, як горить сніг??? тоді ми йдем до Вас!

поки новоспечені соколи мали посвяту на новий рівень, в решти юнацтва була вечірка)

я підробляла діджеєм)

моя найлєпша dzvi

"а янасонечку лежу, і на сонечко дивлюсь..")

тепер в моду ввійшли лекції з танців. цього табору вчили рокенроль і повільний вальс

наше кохане юнацтво

в такій хатинці чотири кімнати по чотири ліжка.
сама турбаза "трембіта" дуже хороша. чотирикілометри від славська. нові хатинки з суперовими умовами, і лише 35 гривень за ніч з людини. тепло. затишно. чисто. приємно. господарі дуже хороші і терпеливі, до витівок дітисок

єдиний мінус, що нікуди піди з тої бази. зразу біля траси з одної і колії з іншої сторони

табір вдався на славу) хочуще

Mon, 26 Oct 2009 20:01:30 GMT

Управління молоді, сім'ї та спорту з глибокою скорботою повідомляє, що
25 жовтня 2009 року о 22.00 год.
внаслідок наїзду автомобіля трагічно загинув
Дмитро Юрійович Пушкарьов,
заступник начальника управління, начальник відділу сім'ї та молоді
Львівської міської ради.
Похорон 27 жовтня з церкви Св. Климентія - музеї
вул. М.Кривоноса 1. орієнтовно о 15.00 год. (буде уточнено)
на Личаківському цвинтарі.

з розряду ржунемогу

Mon, 26 Oct 2009 11:09:51 GMT

УВАГА! РОСІЯ В НЕБЕЗПЕЦІ!!
це по СТБ показували)